«Ethniesy» з українським акцентом

За даними http://www.polradio.pl, фестиваль традиційної та народної музики у Бидґощі розширює географію музичних пошуків, а також хоче залучити українських мешканців міста

«Вітаю наших сестер та братів з України, котрі сьогодні тут з нами! Добрий вечір! За мить виступлять гурти «Mosaik», «Tęgie chłopy», «Даха Браха» — зірка з вашої країни. Маю надію що це буде гарний вечір для вас!» — так гостей Фестивалю традиційної і народної музики «Ethniesy», який відбувся 15-18 березня у Бидґощі, привітав його речник Ярослав Яворський. Український акцент – і в прямому і переносному значенні слова – щораз сильніше відчутний у Бидґощі:

— На початку цього року, у січні 2018, ми вирішили у нашому осередку, Міському центрі культури, відкрити так звану «українську лінію». Це була робоча назва, але вона прижилася. Йдеться про те, щоб люди, які приїхали до нас з України, і котрих ми називаємо новими бидґоськими співмешканцями, включилися у культурний обіг Бидґоща, долучилися до діяльності Міського центру культури. Адже цей центр культури працює теж для них.

«Українська лінія» охоплює не тільки Фестиваль традиційної та народної музики, — говорить Ярослав Яворський:

— Ми вирішили будувати програму усіх наших найважливіших фестивалів так, щоб в ній містився український елемент. На цей момент «Ethniesy» поки що є найбільшою ситуацією, пов’язаною з Україною. Так, крім згаданої «Дахи Брахи», концерт якої викликав шаленство (але мене це не дивує, адже те, що запропонував гурт на сцені, було абсолютно геніальне), на нашому фестивалі виступила теж Світлана Няньо, яка представила спільний проект з польським мультиінструменталістом Рафаелем Роґінським. З візуального мистецтва – на фестивалі показано виставку Олі Кравченко, це сучасні транспозиції ікон, які нагадують малярство Новосільського. До нас приїхала теж українська поетка Любов Якимчук. Зустріч зробила дуже сильне враження: історії з Донбасу, розповідь про ситуацію на Донбасі, на жаль, для поляків — це відкриття. Я кажу «на жаль», тому що ми, поляки, повинні знати, про що там йдеться.

«Українська лінія» охоплює, зокрема, «Animocje» – фестиваль анімаційного кіно та «Інші ситуації» — театральний фестиваль, а також – український додаток до Бидгощського культурного інформатора (Bygdoski informator kulturalny), — говорить головний редактор часопису Міхал Табачинський:

— Від січня ми посилено працюємо над польсько-українським діалогом, співпрацею в масштатбі нашого міста. Намагаємося заохотити українців, котрі приїжджають до Бидґоща, щоб вони разом з нами вони формували культуру. А щоб їх заохотити — треба щоб вони нас почули. А щоб вони нас почули – варто говорити їхньою мовою. Тому ми вирішили ввести український додатокв якому з’являються тексти промитців, пов’язаних із Бидґощем.

Варто загадати, що Лабораторія Літератури, яка діє при Міському центрі культури, активно популяризує українську літературу – крім зістрічей з українськими письменниками, зусиллями лабортарорії було видано антологію сучасної української поезії «Схід-Захід». А ми слухаємо зірку цьогорічного фестивалю «Ethniesy» — ДахуБраху. На фестивалі Традиційної та етнічної музики українці представили пісні з різних альбомів, зокрема, з останнього, який має назву «Шлях». Його ідея була дуже чітка – говорять Ніна Гаренецька і Марко Галаневич з гурту «Даха Браха»:

 Ідейно ми хотіли зробити альбом, де будуть композиції, пісні з різних куточків України. Ми хотіли об’єднати ці пісні. Ми свідомо брали пісню з Криму, свідомо брали пісню з Луганщини, тобто територій, які є зараз окуповані Росією. Нам було важливо висловити повагу і тим людям, які борються за нашу незалежність, за нашу свободу, і тим, які перебувають там, під окупацією. Таким чином ми хотіли культурно, творчо з’єднати нашу мапу назад, якою вона історично була. Ми сподіваємося що все буде добре!

Хоча «Даха Браха» виступає у Польщі не так часто, як кажуть музиканти – зацікавлення українською культурою серед поляків їх дуже тішить:

— Мені здається, що поляки є одними з найбільших поціновувачів української культури. Вони, по-перше, трішки розуміють мову, їм цікава наша традиція, культура, і нас це надзвичайно тішить! Ми споріднені народи, і вже довгий час Польща є українським адвокатом у світі. Для нас дуже важливо тут виступати.

Виступ «Дахи Брахи», як сказав речник фестивалю Традиційної та народної музики Ярослав Яворський, буквально підірвав міський центр культури у Бидґощі. Але крім української зірки на сцені виступили теж цікаві колективи з Польщі:

— На гасло «Tęgie chłopy» (назва гурту перекладається – «Огрядні чолов’яги») – люди завжди рвуться до танцю, на їхніх концертах увесь зал танцює. В рамках нашого фестивалю концерт гурту навіть тривав на 40 хвилин довше, ніж заплановано – їх просто не відпускали зі сцени. Крім них, на «Ethniesy» виступили: «Księżyc» (Місяць), «Mosaik» — цей гурт є типовим представнкиом стилю «world music», він поєднує африканські, слов’янські ритми із музикою Середземного моря. А на завершення нам заспівав Адам Струґ. Гадаю, що незважаючи на те, що етносцена у Польщі не є якоюсь розбудованою, великою, програма фестивалю «Ethniesy» привабила поціновувачів цієї музики.

Програмна директорка фестивалю Домініка Кісс-Орська шукає музику, яку я називаю «музикою джерел», вона її називає традиціною та етнічною. Йдеться про те, щоб тут з’являлися гурти, що виконують музику сильно закорінену в якійсь культурі. Але щоб форма подачі цієї музики не нагадувала скансен. Коротко кажучи, щоб на наш фестиваль приїжджали гурти, наприклад, з Полісся, котрі міксують традиціні польські співи з австралійськими ритмами, або такі гурти, як «Даха Браха», яка українську народну пісню пропускає через бразильскі біти та аборигенські ритми.

Назва фестивалю традиційної та народної музики, який щороку відбувається у Бидґощі, і котрий цьогоріч значно розширив географію своїх пошуків на українську культуру — «Ethniesy», дехто читає як «етніси», а дехто «етнєси». Що ж вона означає?

— Назва фестивалю – це така наша внутрішня таємниця, тож якщо я її зараз відкрию, то всі про це дізнаються… Але не говоріть нікому, гаразд? Отже, це поєднання слова «етно» та назви певних кедів, на які натрапила наша директорка. Не пам’ятаю, як вони докладно називалися, але завершувалася назва на «niesy». Домініка Кісс-Орська подумала, що якщо з’єднати ці дві частини, то вийде гарна назва фестивалю – так народилися «Ethniesy». Але, звіно, я можу сказати, що назва фестивалю народилася після довготривалих дискусій креативної групи. Тож вірте у версію, яка вам подобається найбільше.

Етнічна музика останніми роками переживає свій ренесанс. Із сіл вона вийшла до великих метрополій і саме тут знайшла своїх поціновувачів. А що саме люди міста шукають у цій музиці?

— У музиці джерел ми шукаємо самих себе – як би це не звучало. Щоправда, ми функціонуємо в урбанізованому світі й більшість людей мешкає у містах. Але не треба приховувати того, що пісдя Другої світової війни Польщу населяли головно селяни – адже білшість інтелігенції, мешканців міста, з різних причин, загинула. І сьогодні люди підсвідомо шукають це своє коріння. У музиці, яка звучить на фестивалі «Ethniesy», ми намагаємося почути своє коріння, і дізнатися яким є коріння інших. Музика джерел є справжньою, вона показує, ким ми є, ми, люди.

Запрошую послухати звуковий файл передачі

Яна Стемпнєвич